initiative11_feature

Врегулювання захисту викривачів в Україні: пропозиції за результатами експертного обговорення 20 жовтня 2015 року

Завдяки експертному обговоренню на тему гарантій захисту викривачів в Україні, що відбулося 20 жовтня 2015 р., учасники погодили концепцію відповідного законопроекту.
Насамперед, експерти громадських організацій та аналітичних центрів, які є співзасновниками ІНІЦІАТИВИ 11, обговорили та погодили ключові положення пропонованого законопроекту. Крім того, у обговоренні взяли участь експерти з різних сфер, в тому числі представників приватного бізнесу, та надали власні пропозиції щодо механізмів захисту викривачів. Зокрема, до дискусії долучились юрист компанії Luxoft Ukraine Оксана БУЛБА, від ЮФ Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери – Тарас КИСЛИЙ, експерт Blueprint for Free Speech Сьюлетт ДРЕЙФУС (із Австралії), народний депутат України Руслан СИДОРОВИЧ, помічниця депутата Віктора Чумака, представник Ради Європи Максим КЛЮЧАР, медіаюрист Інституту масової інформації Роман ГОЛОВЕНКО, експерт НДІ інформатики і права НАПрН України Ганна КРАСНОСТУП, виконавчий директор Центру Протидії Корупції Дарія КАЛЕНЮК, а також експерти Transparency International Україна, активісти Руху ЧЕСНО та Центру ЮЕЙ, юристи Інституту Медіа Права.
Так, учасники погодили такі ключові положення пропонованого законопроекту:
1. доцільність широкої сфери дії закону про захист викривачів, який охоплював би як публічну, так і приватну сфери, тобто:
а) з поширенням захисту не лише на посадових і службових осіб органів державної влади, але й на працівників, підрядників тощо приватних компаній, загалом будь-яких осіб, які мають намір розкрити, розкрили чи здійснили спробу розкрити відповідну інформацію;
б) з охопленням викриття інформації не лише про такі суспільно небезпечні діяння, як корупція, але й про інформацію про шкоду / загрозу суспільному інтересу: загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; або свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні наслідки чи ймовірне харчове отруєння тощо;
2. надання можливості для викривачів обирати альтернативні канали для викриття інформації, які були б найбільш ефективними і безпечними для викривача: внутрішні, регуляторні або зовнішні, навіть якщо йдеться про викриття інформації з обмеженим доступом:
а) внутрішні канали — це викриття інформації спеціально уповноваженій особі чи керівнику структурного підрозділу з нагляду за дотриманням прав та захисту викривачів (внутрішньої безпеки) в установі, на підприємстві, в організації незалежно від форми власності;
б) регуляторні канали — це викриття інформації до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, правоохоронних та контрольно-наглядових органів України, їх посадових та службових осіб;
в) зовнішні канали — це розголошення інформації до будь-якої фізичної чи юридичної особи: безпосередньо до засобів масової інформації, журналістів, громадських організацій, депутатів місцевих рад або Верховної Ради України, парламентських комітетів або комісій, професійних спілок тощо;
3. при створенні внутрішніх каналів в установі, на підприємстві, в організації слід чітко перебачити, що уповноважена особа з нагляду за дотриманням прав та захисту викривачів є незалежною від керівника;
4. зобов’язати протягом року з дати набрання чинності цим законом всі державні органи та органи місцевого самоврядування, їх підприємства, установи, організації, а також компанії, що зареєстровані на Українській фондовій біржі, банківські установи, суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку, є природними монополіями або наділені спеціальними чи виключними правами, визначити спеціально уповноважену особу або структурний підрозділ з нагляду за дотриманням прав та захисту викривачів (внутрішні канали розкриття інформації), а також забезпечувати умови для викриття своїми працівниками;
5. додати до зазначеного переліку суб’єктів господарювання, які беруть участь у процедурі закупівлі згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель»;
6. дійшли висновку про недоцільність делегування правоохоронних функцій громадським організаціям, зокрема у сфері викриття корупційних правопорушень;
7. в цілях захисту викривачів найбільш оптимальним вважається призначення окремого Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини саме з питань захисту викривачів – замість створення нових державних органів – який діятиме від імені Уповноваженого із усіма правами, наданими чинним законодавством, в тому числі щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення;
8. взяли до уваги, що майбутнє Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, також матиме функцію заохочення та захисту осіб, які повідомляють про корупцію у порядку, передбаченим Кабміном;
9. дійшли висновку, що НАЗК має чіткий антикорупційний фокус повноважень – є відповідальним за створення надійних каналів повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, співпрацю з особами, які повідомляють про такі факти (викривачі). Тому навряд чи ця інституція зможе охопити інші аспекти справ викривачів, такі як захист від порушення трудових прав викривачів (незаконне звільнення, переведення на інше місце роботи без їх згоди, пониження заробітної плати, створення несприятливих умов на робочому місці тощо), надання безоплатної правової допомоги викривачам або ж проведення навчання посадових та службових осіб в органах державної влади та місцевого самоврядування з питань співпраці із викривачами тощо;
10. а також дійшли висновку про доцільність створення Національного фонду захисту викривачів з метою забезпечення ефективного розподілу коштів для надання безоплатної правової допомоги викривачам, а також грошової компенсації особам, які втратили роботу внаслідок розкриття інформації.

Учасники також запропонували долучити до обговорення проекту представників EBA, Американської торгівельної палати, інших асоціацій. Представник Ради Європи висловив готовність допомогти у просуванні обговорюваного законопроекту.

ПОСТ-РЕЛІЗ: 
ЕКСПЕРТНЕ ОБГОВОРЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРО ЗАХИСТ ВИКРИВАЧІВ В УКРАЇНІ

20 жовтня 2015 р. громадська організація “Всеукраїнська ліга правників проти корупції” разом з партнерами по коаліції “Ініціатива 11”, зокрема Інститутом медіа права, Центром протидії корупції, ЦентромUA та Blue print for free speech ініціювали експертне обговорення законопроекту про захист викривачів. Ухвалення закону про захист викривачів стане важливим інструментом в боротьбі з корупцією, підвищення відкритісті влади та свободи медіа. Відкрите обговорення положень концепції законопроекту стало оприлюдненням результатів піврічної праці та майданчиком обміну конструктивними ідеями з приводу закону.
Модераторами зустрічі виступили Оксана Нестеренко (Всеукраїнська ліга правників проти корупції) та Тетяна Семілетко (Інститут Медіа Права), які працюють над законопроектом. В обговоренні взяли участь близько 30 фахівців, серед яких – представники провідних юридичних компаній України, громадські діячі, медіа експерти та фахівці в сфері запобігання корупції, міжнародних та українських неурядових організацій, а також представники Верховної Ради України.
Учасники заходу обговорили правові та інституційні механізми захисту викривачів, які буде передбачати законопроект. Зокрема, сфера дії закону, внутрішні, зовнішні та регуляторні канали розкриття інформації, створення фінансових і моральних стимулів для викривачів, правових механізмів для звільнення від кримінального переслідування та національного фонду їх захисту.
Всі пропозиції, що були висловленні протягом проведення експертного обговорення, будуть враховані та оприлюдненні на офіційному сайті Ініціатива 11, сайті ГО Всеукраїнська Ліга правників проти корупції та сторінці організації на Фейсбуці, на ФБ сторінці групи “Ініціатива 11”.